Набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку комунальної власності в порядку купівлі-продажу

1 Етап

Подання заяви (клопотання) відповідно до сільської, селищної чи міської ради

У заяві зазначається:

місце розташування земельної ділянки
її цільове призначення
розмір та площа ділянки
згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (розмір такого внеску не може бути більшим, ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки)

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує особу

Розгляд заяви органом місцевого самоврядування – 1 місяць

За результатами розгляду:

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної оцінки земельної ділянки – є підставою для укладення договору купівлі-продажу
Рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови

2 Етап

Відведення земельних ділянок із земель комунальної власності

слід звернутися до ліцензованої землевпорядної організації за виготовленням документації із землеустрою і
подати документи згідно із ст.56 ЗУ «Про землеустрій»:

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об’єднання земельних ділянок, включає:

пояснювальну записку;
технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;
копії заяв
матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;
рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність
акт прийому-передачі межових знаків на зберігання;
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
кадастровий план земельної ділянки;
перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера – індивідуального цифрового кода (номера) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Суттєво! Визначається він за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку. Тобто, якщо раніше такі рішення приймались лише із зазначенням адреси, площі та цільового призначення земельної ділянки, яка підлягала наданню, що на практиці призводило до ситуації, коли одна ділянка могла передаватись двічі, то тепер вже таких помилок бути не зможе, адже кадастровий номер є унікальною індивідуалізуючою ознакою кожної окремої земельної ділянки.

Другою умовою набуття права власності на земельну ділянку є державна реєстрація речових прав на неї, яка здійснюється вже після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Тобто, спочатку слід зареєструвати сформовану земельну ділянку на підставі документації із землеустрою з присвоєнням їй кадастрового номера в територіальних органах Державного агенства земельних ресурсів України, а вже далі буде проводитись процедура реєстрації права власності чи іншого речового права на неї в територіальних органах Державної реєстраційної служби України, діяльність якої координується Міністерством юстиції України.

Коротко розповімо про процедуру реєстрації земельної ділянки в органах Державного агенства земельних ресурсів України. Здійснюють таку реєстрацію державні кадастрові реєстратори, які є державними службовцями, мають відповідні посвідчення та власні печатки, а всі рішення стосовно реєстрації земельної ділянки, внесення відомостей про неї в Державний земельний кадастр приймають особисто під свою відповідальність.

До Державного земельного кадастру під час реєстрації земельної ділянки включаються такі відомості про неї:

кадастровий номер;
місце розташування;
опис меж;
площа;
міри ліній по периметру;
координати поворотних точок меж;
дані про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;
дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;
відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;
цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв;
відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;
– відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
нормативна грошова оцінка;
інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Також відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів) та зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою Державним агенством земельних ресурсів України;
оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;
документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Варто знати! За строками державна реєстрація земельної ділянки не може перевищувати 14 робочих днів з дня подання відповідної заяви. Після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі державний кадастровий реєстратор передає Державній реєстраційній службі України інформацію про:

державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);
кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;
кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

В свою чергу, Державна реєстраційна служба України одночасно з проведенням державної реєстрації речового права на земельну ділянку передає в орган, що здійснив її реєстрацію, інформацію про суб’єкта права власності чи іншого речового права, якому належить така земельна ділянка (прізвище, ім’я по-батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особи), вид зареєстрованого права, дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Загальні засади проведення державної реєстрації прав

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об’єкта нерухомого майна окремо.

Орган державної реєстрації прав приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Орган державної реєстрації прав видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, форму та вимоги до оформлення якої встановлює Мін’юст.

Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред’являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє. Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження. У разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, пред’являє органові державної реєстрації прав реєстраційний номер облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (далі – реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України. У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, пред’являє органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує її повноваження.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, документ про сплату державного мита не подається. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Державний реєстратор розглядає заяви про державну реєстрацію, відповідно до яких заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно – в порядку черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав.

Тепер декілька слів про порядок державної реєстрації речових прав на земельну ділянку. Така реєстрація проводиться на підставі заяви право набувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав (договір, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду тощо), та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Строк реєстрації також становить 14 робочих днів з дня подання заяви.

Результатом реєстрації права власності на земельну ділянку є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо реєстрації підлягав перехід права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої.

З повагою,

Червєнкова Марина Георгіївна

Юрисконсульт

Юридична компанія “Альт-Брайер”